СторОнюсь літа із-за спеки,
У осінь рвуся, де дощі,
Гніздо де кидають лелеки,
Не докучають комарі.
Трава там інша і калина,
І клен мов золотом умивсь,
У інших гронах горобина,
Туман по-іншому стеливсь.
Там свіжа, ніжна прохолода,
А рОси жменями хоч пий,
Там вся погода — насолода,
І тихий вітер, і різкий.
10.08.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
