Він так прагнув у небеса.
Хотів знайти за ними вічний рай.
Летів між хмар мов птах
Забувши що на землі є страх.
Він ліз у гору та не міг знайти.
Тому що ні один не знав,
Що рай є на землі
У цій порваній тишині.
Оступився він й упав.
Туди від чого так утікав,
Страх його окутав.
І приспав…
Тарас Четербух
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська