Діти б’ють палками землю
І моляться Богу Мочі
І тільки кішка знає чому я сумний у ночі
Сумний я бо знову і знову не можу забути момент
Стою наче вкопаний в землю
герой німих кіно лент
Дідусь у маленькій маршрутці
Взяв мій в долонь інструмент
І в мить він стає як залізо
Великий ,блискучий і грубий – мій пеніс став наче гора
А на вулиці знову осінь
Біжить в різнобічь дітвора
А я наче вірний пес
Чекаю дідуся зрання
І нехай його там не буде
І нехай цього разу поїду я сам
Але вічно любити я буду
Пиво і їздить в маршрутках зрання
І більше дідусів не боюся
Нормальні вони мужики
За словом в кишеню не лізуть
А лізуть одразу в труси
Якби не дідусь у маршрутці
То цнотливий помер в самоті
Ніхто як дідусь у маршрутці
Не був настільки потрібен мені
………..
(19 листопада 2020)
Артур Манукян
