ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Новинки    Хатіко

Хатіко

Діти б'ють палками землю
І моляться Богу Мочі
І тільки кішка знає чому я сумний у ночі

Сумний я бо знову і знову не можу забути момент
Стою наче вкопаний в землю
герой німих кіно лент
Дідусь у маленькій маршрутці
Взяв мій в долонь інструмент
І в мить він стає як залізо
Великий ,блискучий і грубий – мій пеніс став наче гора

А на вулиці знову осінь
Біжить в різнобічь дітвора
А я наче вірний пес
Чекаю дідуся зрання

І нехай його там не буде
І нехай цього разу поїду я сам
Але вічно любити я буду
Пиво і їздить в маршрутках зрання

І більше дідусів не боюся
Нормальні вони мужики
За словом в кишеню не лізуть
А лізуть одразу в труси

Якби не дідусь у маршрутці
То цнотливий помер в самоті
Ніхто як дідусь у маршрутці
Не був настільки потрібен мені

………..

(19 листопада 2020)<br>Артур Манукян

Автор: 

Артур Манукян

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]