Ти розпалюєш іскрами очі,
Моє серце так ніжно тріпоче…
Не здавалася: вірила, знала,
Я на тебе так довго чекала!
Якщо хоче Господь врятувати –
Він кохання спішить дарувати.
Ти відчуєш цей дотик космічний,
Цей коктейль феєрично-незвичний!
І всміхаються знову всі зорі…
Знову сняться квітки кольорові…
Знов зворушує жили бажання!
Ох, кохання: вечірнє й до рання!..
І птахи на деревах привітні…
В особливих тонах все розквітло…
Над ритмічно знов стукає серце,
З холодком кров у жилах несеться!
Не забудеш мій дотик весняний,
Ох, кохання: вечірнє й до рання…
Тінь спокуси по віях гуляє,
Це любов… нехай вічно палає!
ND💞
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
