Ти прийшов в моє серце в осінню пору,
Я той день не забуду ніколи,
Бо у віршах я часто писала " люблю",
А тоді… Я відчула це "слово".
Тиха посмішка, постать велична твоя
В моїх снах кожен день проживає.
Та якби тільки в них, ти живеш і в думках –
Ти не йдеш, хоча я відганяю.
Це любов? Так, любов. Та наївна, жива
Що лиш раз на століття буває.
Це любов. Бо кричати так хоче душа,
Що кохаю! Страшенно кохаю!
Вікторія Тодавчич
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська