Знаєш, давно ми не спілкувались
Я навіть жалію, що так сталось
Жалію що не встиг я тоді насолодитись
Жалію що довелось у різні боки розійтись
Я знаю я це просто я.
І іншім не стану
Скільки б не було спроб самообману
Я просто потвора себе я прийняв
Жалко що час твій в пусту витрачав
Ти вже не почуєш, і не взнаєш
Про те що жалію, про те що брехав
Сам собі, от все-ж рішив про це написати
Вкласти в це душу та опублікувати
Я прошу в тебе пробачення
Хоча ці слова вже не мають значення.
Степан Кузненко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
