Журба І Чуп або Сімейні справи

Старий козак, на печі сидить і плаче
Йому вже за сорок.
І коник його не скаче,
В стійку бойову вже не встане
Не мов суха та гілка
Впаде і завяне, свою зрілу жінку
Радувати перестане.
Ой то горе, ой то лихо що робити що робити, почав він журитися
Не хоче старий козак, з жінкою розводитися<br>Степан Кузненко