-
Знову по місту
вечір бродить,
Туман до себе
приманив,
Хоч не морозно --
все ж холодить,
Обійми січень
вже розкрив.Зима ще, може, побіліє,
Припудрить землю, закує,
Льодом озера, ріки вкриє...
Дитинство тішилось моє.Згори санчата
неслись, лижі...
Ковзанка... снігу до колін...
Нема тепер такої стужі,
Не обійшлось
в зими без змін.В сріблястім інії сіяли,
Снігом засипані, сади,
Сковзали валянки, пірнали
У переметові ями.Світило сонце, сніг іскрився,
Красиве птаство у гаю...
Котився щебіт, згори лився --
Стрічали так у тім раю.У бурульках
довгастих стріха...
Котячий слід і горобців...
Зима та радість була, втіха,
Цікавий час той відлетів.02.01.2024.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
