ЦІКАВИЙ ЧАС

Знову по місту
вечір бродить,
Туман до себе
приманив,
Хоч не морозно --
все ж холодить,
Обійми січень
вже розкрив.

Зима ще, може, побіліє,
Припудрить землю, закує,
Льодом озера, ріки вкриє...
Дитинство тішилось моє.

Згори санчата
неслись, лижі...
Ковзанка... снігу до колін...
Нема тепер такої стужі,
Не обійшлось
в зими без змін.

В сріблястім інії сіяли,
Снігом засипані, сади,
Сковзали валянки, пірнали
У переметові ями.

Світило сонце, сніг іскрився,
Красиве птаство у гаю...
Котився щебіт, згори лився --
Стрічали так у тім раю.

У бурульках
довгастих стріха...
Котячий слід і горобців...
Зима та радість була, втіха,
Цікавий час той відлетів.

02.01.2024.