Не згаснути,чекати,вірить,
Що непорозуміння,як і біль мене.
Де полум’яні черврніють квіти,
Та біля хати знов ромашка зацвіте
Та не на силі це тремати в собі,
Коли довіра згасла як свіча.
Коли ти руйнував мене поволі,
А я рубала різко,згаряча.
Чи згасло полум’я,чи запалає знов?
Не знаю,я лікую рани…
Що мрії щастя в долю принесе,
Коли весна відкриє свої брами?
Рада Жизни
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
