Як часто думав я про те,
Чому у світі все таке?
Чому влаштоване все так?
Чому довкола нас бардак?
Хто правило те написав,
Щоб той, що сильний, зневажав
Того, хто слабшим уродився
Й собі тихенько десь тулився?
Хто видумав такі закони,
Щоб люд трудившись без утоми
Маленькі крихточки збирав
Зі столу тих, хто нахабно крав?
Хто душами торгує враз,
І хто підписує наказ,
На смерть готуючи мільйони,
Формуючи їх в батальйони?
Чому дурня всім править, а не мудрість?
Наскільки люди все ж возносять дурість,
Так сліпо віруючи в тих,
Хто лиш брехню вклада у подих
Чому існує усе без зміни?
Які у всіх на це причини?
Чому всі терплять цей бардак?
І що ж з цим світом все ж не так?
На жаль, на це питання, поки,
Дадуть лиш відповідь пророки,
А ми, карбуючи лиш кроки,
Йдемо й надалі крізь життя потоки.
Іван Хрущ
