Шукала папороті цвіт – не знаходила,
Хотіла щастя я для всіх – зранила крила,
Все пролетіло, уві сні… – Чому безсила?
Всі мої мрії в одну мить війна накрила.
Шукала папороті цвіт – не знаходила,
Мабуть, стежками не тими завжди ходила,
Завжди прощала усім тим, кого любила,
Просила ясні небеса, Бога молила.
Шукала папороті цвіт – не знаходила,
Ішло життя навиворіт – сльозу ронила,
Раділа сонцю і дощу – любов стелила.
На повний місяць уночі я вовком вила.
Шукала папороті цвіт у своїх мріях,
Живу на світі цім, живу й надіюсь.
Шукаю папороті цвіт, бо ще живу,
Посію я зерно добра, добро й пожну.
Бо світ один і Бог один- вже говорила,
Дивитися на смерть дітей уже несила.
Знайти би папороті цвіт, бажання загадати,
Щоби не було більш війни – цього бажає мати.
Бажання здійснюються всі в ніч на Купала,
Моя молитва до небес щиро лунала,
Летіла зірка, падала, я промовляла,
Летіла зірка із небес і в цвіт упала.
Марія Грушак. 07.07.2022р.
Марія Грушак
