І титул я отримав вранці
"Та все пропало"
Змирився!
Око запало?
Однак , труд Ідеї
Карла Лібнехта забувся,
за документом – я вже помер
десь у Сахарі
І сіє пташка недалеко
черево Надії , бо жере
Жере воно часто, і це дуже
надійно
Справедливість!
Ти гарний!
Я був дуже довгим, дуже лаконічним
Наказом про звільнення овечок-телят
Окремо звільнивши останніх ягнят
Що вмерли від того що знали
впали, і стали на путь Виправлення
і стали вони розумними
і було це гарно
і було це вже вчора
І ти був Вранішнім Птахом!
тим , в кого палять
бо я затхнувся вже спати
Оці такі пташки , шо знати
хочуть
можуть
можуть
хочуть
і вони живі тому що є дурні
я такий дурник
але я вже розумний
правду , оцю я вашу –
вбити
обрити
забити
"Я" – почуйте мене!
– Є Господь!
Мене начувайтесь!
Я побачив таке!
Таке ! І ви не зрозумієте!
Вбийте себе , намагайтесь злітати,
В столицю де Гімалаї
Однайдіть там правду
бо її там немає
Тато?!
