ТарабонИть дощ по асфальту,
В вікно постукує злегка,
ЛюблЮ таку погоду змалку,
Де інша осінь, ледь сумна.
Піти б під дощ та по калюжах,
Зайти в болото десь злегка,
Донизу гнуться жовті ружі,
Трава кошлатіє густа.
ЯкбИ у берег, поміж лози,
До хвиль з дощем,
піском пройтись,
ЯкбИ до гаю, між берези,
ЯкбИ назад, туди, в колись.
Все, що тепер —
з минулим поряд,
БулО, є, бУде так завжди,
І дощ, і сніг, і грізна буря,
Не всі ті спалено мости.
15.09.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
