Поглянь,мамо-крильця відросли,
Може,мамо,ангелом я стала?
Тут тихо так,лише звучать пісні,
Ти мене колись так називала.
Мамо,тут і наш згорілий дім,
Тільки він красивий і охайний,
В ньому як колись,лунає сміх,
І сидить бабуся у вітальні.
Навіть котик мій мене знайшов,
На колінах тихо так муркоче,
Я не плачу,мам,то дощ пішов,
Лиш сумую,знову тебе кличу.
Десь здаля я чую молитви,
Я впізнала лагідний твій голос,
Мамо,обіцяй,ти ще живи,
Ми колись зустрінемось з тобою.
Автор: Людмила Сун-Дун-Чан
Людмила Сун-Дун-Чан
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
