Я бачив все, й усе довкола,
І це усе поєднано в тобі.
В твоїх очах — проміння сонечка ранкове,
Світанку небо — золота блакить.
Як можна світом цим ще править,
Коли маленьке це дівча
В собі тримає скарби світу
Та найцінніші почуття?
Я бачив все, й усе довкола,
І це усе було дарма,
Коли розплетене волосся
Весняний вітер розвіва.
Я думав, що вже втрачу мову,
Паралізований, немов.
Краса здолала мене знову —
По венах б’є гаряча кров.
Я бачив все, й усе довкола,
Й навіщо це усе було,
Коли побачу тебе знову —
Слова і мову втрачу знов.
Михайло Рудас
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
