Сумуй, мовчи, кричи… Але з мене вже досить, я не сталева, я також жива…
Все твоє словесне кохання-це були для мене пусті слова.
Так, я відпустила, забула, але в душі вже давно не жива.
Забула що таке щирість, і також забула твої вуста. Але впершу чергу слова.
Зустрінемось якось, так небажанно, і перевернеться для мене земля.
Хоча? Усе це пусті слова, не в кожного щирість це почуття
Кохання? Та ну, забула я це відчуття.
Вікторія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
