Я думала Світ цей добріший,
Де люди живуть наймиліші…
Я думала Світ цей казковий,
А Всесвіт такий загадковий…
Тобі посміхаються зорі…
І душі такі всі прозорі…
Знов двері в нове відкриваю!
Так серце тріпоче, співає…
Та, біль… підкрадеться, наступить,
Сльоза запече, горло здушить,
Безвихідь і сум відчуваю,
Та розпачі знову минають!
Хоч люди не зовсім хороші
Й кругом верховодять гроші…
Але я вкотре шукаю,
Світло навколо вмикаю!
І знову цей Світ феєричний,
І люди живуть тут незвичні!
ND❤️
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
