Я навіть згадав про тебе, думав, що забув,
Я настрій свій не змінюю, що би не відчув,
Я набагато краще став, ніж був у ті часи,
Я наче, без страху в вогонь і в воду, для краси,
Я нам, як вода Бідуїну, коли саме, сонце в зеніті,
Я наближаюсь все ближче, до істини, як Нефертіті,
Я написати хочу давно, свою збірку віршів, про життя,
Я натомість, зайнявся спортом, турнік, бруся, фізичне буття,
Я наказую собі, найкращим будь, в кожному ділі, що, я берусь,
Я національний банк сперми України, я давня Київська Русь,
Я навушники не ношу п’ять років, я вас чую, як кіт на полюванні,
Я наприклад, не знаю, як жити, я живу, весь час, це навчання,
Я науки пізнаю всі на ділі, теорія, це до дівчат,
Я наголошую, в цілому світі, в кожній країні, є в мене брат,
Я нарешті не тільки руками, ще й мізками трохи працюю,
Я нагадую в останні рази, де приписаний, там, не ночую,
Я наодинці з собою, сам собі, кращий ворог, та друг,
Я назад, вже не повернуся, лиш в перед, один, за двух,
Я назвався лише тим, ким був, народжений і все,
Я наждак, це значить тру, зітру в порох, хто на мене донесе,
Я начебто не поганий, але не для всіх,
Я навчаюсь новому, бо навчатися не гріх,
Я напої вживаю, які схочу, на свій смак,
Я натурал, а ще трішечки дурак,
Я навмисно, вмикаю дурака у собі,
Я навпаки не вмію і не раджу тобі,
Я напевно не один такий у світі,
Я належу собі сам, хоч і мрії розбиті,
Я Надія, Віра і Любов, яка була і завжди буде,
Я наркоман, ні, це не правда, не вірите всяким при чудам,
Я над вами не стою , але бачу, хто, що, куди,
Яна, чудове ім’я, як в пустелі, ковток води,
Я наглядаю за собою, значить буде добре,
Я надто пізно зрозумів, що я, це є, не горе,
Я Наталку не ображав, тільки торкнувся разок,
Я насуваюсь наче лавина, за кожним кроком, крок,
Я на вас не серджусь, бо немає за що поки,
Я на фотографії рідко зявляюсь, не знаю, може роки,
Я наодинці люблю побути, самому, якось легше,
Я насіння лузаю сьогодні, і вчора лузав не менше,
Я надумав зайти до матері в гості, до хати,
Я набридаю комусь, бо з мене нічого взяти,
Я найрідше всього, буваю в матері в гостях,
Я наше плем’я не залишу на голяках,
Я найкраще всіх, вмію любити, як не крути,
Я на брусях і на турніку займаюсь, це не понти,
Я на унітазі пишу цей рядок, захотілося різко посрати,
Я на порозі нових досягнень, сам собі кажу, так тримати,
Я на дивані під ковдрою пишу, бо холодно, зима на дворі,
Я найліпший твій добрий друг, всі інші, як крига холодні,
Я на висоті, як завжди, а що, як хочу, так живу,
Я на совість виконую справи, всім у справах допоможу,
Я народ не бережу, бо совісті не маю зовсім,
Я нардеп, чи президент, нехай всі ходять голі, босі,
Я наповнений лайном, як і всі однопартійці,
Я наглухо з вами народе, надовго посяду у кріслі,
Я начиняю брехнею народ і хочу вічної війни,
Я надаю повноваження собі, всі закони мої, за ціни,
Я наслідків, взагалі не боюся, я це ваш бог, що мені,
Я назавжди залишусь в історії, як тиран, в якого руки в крові,
Я наслідок чиєїсь любові, мене просто так не зломить,
Я народ свій люблю, поважаю, серце за них болить,
Я насправді гарна людина, не те, що мій тесть, їблан,
Я на своїм районі, це мій дім, чуєш, баран,
Я награбую собі кошти, якщо заробити не вдасться,
Я нагодую своїх дітей, не позбавлю їх, їхнього щастя,
Я намагаюся бути добрішим, в несправедливому світі,
Я налагоджую справи свої, щоб не було вам, з чого радіти,
Я на лікарняному, захворів, як і вся моя, супер родина,
Я на поєдинку з цією хворобою, потрібен чай, калина-малина,
Я нагну, цю хворобу без жалю, нехай знає, до кого прилипла,
Я настільки від природи сильний, що буде феєрична битва,
Я наївно вважаю, що добра, на світі більше,
Я наївся по горло цитатами, дякую Ніцше,
Я набридаю комусь, і від цього, дуже кайфую,
Я наклав закляття і тепер всі, як один працюють,
Я надворі не з’являюсь, під ковдрою гріюсь,
Я наділений правами, люблю, вірю, надіюсь,
Я насолоджуюсь в повному обсязі, життям,
Я намалювався серед вас, та качаю, серед ям,
Я напишу сто рядків, залишилося дев’ятнадцять,
Я направляю в голови рядки, ось така, це цяця,
Я Наруто і в мені сидить, девятихвостый демон,
Я навзаєм до добра і на зло відповім, певен,
Я найважливішим завданням собі, маю родину,
Я надзвичайно радий, в цю саму хвилину,
Я найголовнішим чином, маю зробити все,
Я найбільше довіряю своєму протеже,
Я найдавніша мудрість віків, усього світу,
Я найновіша розробка, майбутнього привіти,
Я нагорода за вірність, старання років,
Я наша гордість і сила, посеред слабаків,
Я насос експериментальний, технологія нова,
Я наабордаж іду, все ближче, як чорна борода,
Я наявність уточню, що є, чого немає,
Я натовпу не боюся, хоча всяке буває,
Я насилу зрозумів, що щастя, любить тишу,
Я нашару не живу, в біді себе, не залишу,
Я нафіга такий добряк, в злому світі, сирому,
Я наложив би, купу чималу, прямо, біля твого дому,
Я надхнення своє, бережу так, як умію,
Я назначив, на таку себе посаду, як мрію,
Я назовні, як в середині, чисто красава,
Я на сотому рядку, це кінець, героям слава,
Я натискаю на газ, сто рядків мало, сто чотири, як раз,
Я на гальма не тисну, тільки вперед, порадую вас,
Я находжуся, в самому розквіті, творчих сил,
Я накінець став коханим, хочь цього і не просив.
Олександр Єрмоленко
