Як ти Юляша, моя вишнева?
Згадую тебе, добре стає,
Прекрасна неформалка, гарна, весела,
Доля, нас звела тоді, кохання моє,
Потім розлучила тіла, та не душі,
Мабуть, потрібно було, статись так,
Тепер, твоє світло, зі мною на тусі,
На тусі, під назвою, моє життя!!!<br>Олександр Єрмоленко
