Ти пішла і навіки застигла у серці,
Що мов жаром пекельним рвалося з грудей.
Ти пішла і воскресли поховані мерці,
Що гріхами моїми були серед людей.
Ти пішла і подих завмер в мені болем,
Тих казок, що намріяв я досхочу.
Мов опудало стою тепер зимним полем,
Мов зашиті вуста, а я досі кричу.
Ти пішла, а забути тебе все ще хочу,
Я погас та щоночі закривши повіки, мов сон,
Бачу знову тії ненависні очі,
Бачу як через них я непомітно пройшов.
Ти пішла, а надія все ще бʼє по обличчю,
Я програв, запʼю горючим ненависть свою,
Де ж ти ходиш? Розказуєш всім свою притчу!
Де ж ти зараз? Коли я сою на краю.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
