А горобиновий вогонь
Спалахує яскраво,
Із теплих літечка долонь
Струмінь його стікає.
На сонці золотом горить
Та безліч іскор сипле.
Прошу, ти, друже зупинись,
Поглянь на диво-дивне.
Подумки в купіль ту пірнай,
Хай душу очищає,
В себе красу оту вбирай,
Що зветься рідним краєм.
2018 р.
