Як мені? Яким воно є?
Пекучим, яскравим, жовто-гарячим,
та водночас ніжним, теплим та нашим.
Минає швидко без часу
Опіки довгочеканні лиш лишає.
Чую осінь за вікном.
Холодний вітерець та знову…
Знову ти приходиш сном,
але ти лишайся.
Як мені? Яким воно є?
Сміх та посмішка твоя –
прекрасні.
Очі та волосся твоє –
мрія серця мого.
Вона сидить, зайнявши цілу душу
Але ти не переймайся.
Душа моя, хоч і не існує
Попри все тебе відчує.
Як мені? Яким воно є?
Листі потроху вмирає,
вдихає та знову до землі повертає.
А серце приклад не бере
А серце та не оживе.
Кисню не має, хоч під шторм піди
Лиш з тобою оживає,
якось відчуває та кохає.
Поезія – то не моє, але
Але з’явилась ти.
Квіти дарувати – то не моє, але
Але твоє тихе "дякую".
Уяви тільки, дотики – то не моє, але
Але це ти.
Як мені? Яким воно є?
Ти тихо промовиш лежачи на кухні
"Я тебе люблю".
Чии скучила я?
Ні
Та то брехня, тому якщо прямо
Скучила я.
Єлизавета
