обіймай.
міцніше.
щоб груди стисло до болю…
щоб слова кохання линули самі собою…
щоб вітер відніс нас на теплий той шлях.
щоб ми говорили, з любовʼю до нас.
щоб було тринадцять причин кохати,
а до цих тринадцяти ще сотню додати.
щоб проїжджаючі перед нами машини,
світили ліхтарями у важку годину;
щоб завжди складний шлях був осяяний ними,
щоб ми завжди лишалися молодими.
щоб нас кохання міцніше стискало,
щоб якась хімія поміж нас літала.
щоб кожна секунда, хвилина, година
нас поруч тримала, як в останній раз.
щоб кожне твоє «люблю»
занотовувалось на папірцях.
щоб просто летіли ми, мов на вільніїх крилах,
для того, щоб любов та, не згоріла.
сказати можна багато,
додати до сказаного теж.
вічно можна чекати,
поки ми живемо,
час не має меж.
Настасья
