…

Та хіба я брехала милий?
Чи ховала я очі червоні?
Хто для кого насправді зрадливий?
Хто до кого насправді холодний?
Ти не міг дарувати надію?
Чи ти міг дарувати тепло?
Роздавала останні я мрії,
1:0 тепер наше табло.
Гра по правилах бути не може,
Переможений буде один.
Там де ти сказав бути не можеш,
Стану я, а ти просто дивись.
Глянеш з примхою, навіть з укором,
Брови хмуриш, як завжди ти звик.
Ну й нічого, дивись дуже скоро
Зникне це як з життя мого зник.

Любава Волошин