Вже завтра 4 місяці,
4 місяці, як світ став сірим,
4 місяці, як ти не вистояв,
4 місяці як я живу без віри.
4 місяці, як ти не з нами,
Ці кляті і болючі дні і ночі,
Не можу ще прийти до тями,
Всім серцем обійняти тебе хочу.
Я не хочу нести квіти мертвому,
Хочу бачити тебе лише живим,
В мене ніби рану здерли
І кожен день на неї сиплять сіль.
І то не правда, що той час лікує,
Бо це не можна пережити геть ніяк,
Бо коли голос рідний більш не чуєш,
То від болю зриває дах…
Дар’я Комащук
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
