Помірний вітер порушив спокій мій,
Вже майже сірі очі розбили блакить мрій.
Скільки часу пройде мимо наших рук?
Бажаю лиш відчути серця стук.
О, темна ніч! Сховай думки під небом пізнім,
Хай згинуть злі надії під серцем грізним.
Але не сподівайсь почути мій плач,
Бо в переплетінні душ я лиш палач.
Поріж себе, кохана, запали язик та очі,
Віддай усю себе частинами вночі,
Хай білосніжна посмішка висітиме намистом,
Частинки шкіри деревам стануть листом.
Кістки твої впадуть фундаментом для мрій,
Волосся темне розвіє ілюзій рій,
І лиш гаряче серце я заберу собі,
Поглиблюючи краплинами крові уві сні.
Ю.Ю.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
