Душа вважає, що я помру без тебе.
Твій аромат – небажані стосунки,
Проте в очах завжди палають візерунки…
Для того, хто вкорочує свій вік,
Ти є таблетками, мотузкою, кінцем калік.
Якщо це так, то я б зникав і зникав,
Легенями твою отруту закликав.
Я не чую твоїх дзвінків,
Кожен день вбиває душу,
Осінь тут не бачить снів…
Я пройду через сон,
Через згаслі вогні,
Стану лише псом,
Потопленим на дні.<br>Ю.Ю.
