Дев’яте травня.
День пам’яті, не свято.
День, коли сліз, а не горілки в чарку наливають багато.
День, коли заради миру різні нації
Вибрали в чорноземі лежати.
Ми знаємо й пам’ятаємо, не забудемо —
Іменем у камені насічемо
Дідів, братів, синів, заплаканих матерів,
Сестер і онуків,
Які вирішили не байдужими бути —
Життя віддати, на захист — взамін.
Надіючись, що настане довгоочікуваний мир.
Дев’яте травня — це не свято,
День смерті, болю, материнських сліз.
День кожного героя, хто за свою душу
Світ від нацизму зберіг,
Мир і спокій у душу приніс,
Переступивши у забуття
Власного дому поріг,
Залишивши сім’ю
Заради захисту від ворогів.
Я не прошу вас святкувати
Чи цей день відміняти —
А прошу пам’ять загиблих
Мовчанням вшанувати.
Степан Морський
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
