ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Мова - скарб народу    КАЖУ, СТВЕРДЖУЮ, МОВЛЮ

КАЖУ, СТВЕРДЖУЮ, МОВЛЮ

КАЖУ, СТВЕРДЖУЮ, МОВЛЮ

Так ось що хочу я сказати:
«Вкраїну-ненечку любіть,
Не смійте мову плюндрувати,
Немов святиню, бережіть.

А ще хотілося додати,
Щоб не віддали ворогам,
Не сміли зрадити, продати,
Бо Україна – рідний храм.

Та ще й хотілось сповістити,
Що місце ворогу не в нас.
Навчіться землю цю любити,
Її оспівувать щораз.

І дуже ще мені хотілось…
Мені хотілось вас проси́ть,
Щоб зло ніде́ не причаїлось
Й не сміло ненечку коси́ть.

До всьо́го мовить ще хотіла,
Що Україна у біді,
Вона мене не відболіла,
Й роки́ її ще молоді.

Так ось що стверджувати буду
І про́шу все це пам’ятать:
Не дам я лить на неньку бруду,
Їй буду кри́ла розправлять!»

23.02.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1006603

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]