Ненавиджу тебе! Скажи мені.
Бо це слова, які я заслужив.
Забудь мене, я лишусь в самоті.
За те що щиро я тебе любив.
З думок пропаду я твоїх.
Своєю стежкою піду.
Не лишивши за собою слід.
Можливо спокій я знайду..
В самотності обіймах
Тобі я більше ніхто, і не буду.
Забудь мене і відпусти
Бо вибрав я свій шлях
В твоїх думках я тінню впаду
На спогади про любов
Ти не помітиш як пропаду
Для тебе страхом буде думка
Що ти побачиш мене знов
Степан Кузненко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
