Скажи, що миле твому серцю і чого душа бажає?
І болем щемним одгукнулись в одну мить,
Плин часу в самоті, відгомін почуттів, які смиряє
Незабуття кохання, що минуле в силах лиш змирить.
Я до безтями люблю оберемки пишних квітів ,
Їх аромат ефірний, наче ніжно огортає в шовк,
Як листя струшує холодний дощ із самоцвітів,
Який всю ніч ритмічно стукав у вікно, а згодом змовк
Холодним ранком порятунок мій — гірка, гаряча кава,
Похмурий вид з вікна, цигарка і вуаль з думок,
Вітрила мрій, що чітко малюва моя уява,
Складаючи з життя, новий, хвилюючий рядок.
У роздумах в ночі блукаю таємничим містом,
Безмежне полотно зірок вказало мені шлях,
Жовтневий вітер шурхотить багряним звітом,
Немов свою меланхолійну трель виводить птах .
<br>Nsstww
