– Блудний син –
Я овечка серед біла стада,
що чорним хутром заклеймяна,
собі я сам бровади напіваю,
і в думах, замислах живу.
Може я блудний син,
той хлопець непутящий,
що на чужині спадок витрача,
прибився знову, я стада-білоснігу.
Не радий знову, в домівлю повертатись,
не радий стільки хлопіт додавати,
не радий сердце кровью обливати.
Хоч був я сином непутящим,
мій дід і баба, матір й батько,
мене радушно приніма….
(Автор: Сильвестр Кривенко)
Сильвестр Кривенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
