Біль. Він похований в серці.
Закарбован навічно в душі.
Тінь, що минає в люстерці
Неприкаяних десь у глуші.
Сміх. Ще за мить до події.
До приходу проклятій русні.
Гріх, що забрав наші мрії…
Що приходить і вдень й уві сні.
Ми в єднанні, хоч в скорботі.
Ми за правдой стоїмо!
Ви вже прокляті, гидотні!!
Скоро вдавитесь гівном!!
30.09.2022
Альона Макарова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
