Над землею пливе,
розтікається думка.
Там вершина зелена,
гарна молодиця усміхнéна.
Там гора і хрест високий,
Вигляда юнак кароокий.
Люди додолу снують,
Туди ж і вінок кладуть.
Там небо ширяє,
Для сонця місця немає.
Видніється блакить,
Один вечір не спить.
<br>Тетяна Кунаш
Новинки
Вище землі
Автор:
Тетяна Кунаш
Поділитись
