Приходить вечір, тиша, спокій,
Сидиш в окопі, в бліндажі.
Не до кінця ще розумієш,
Навіщо тут, і де межі.
Летять ті "КАБи" і ракети,
Гуркоче бій десь віддаля,
Працює тихо міномет наш,
Земля що кличе: "Я твоя!".
Усі ми юні, всі красиві,
Що мали б жити і цвісти…
Прийшов той ворог злий, жахливий,
Аби наш цвіт тут рознести.
Ми тут стоїмо за Вкраїну,
За побратимів у броні,
За наших рідних і єдиних,
За кожні їхні мирні дні
І скоро все це проминеться,
Повернемось — не всі, та все ж…
І буде мир, і буде сонце,
І сміх дитячий без пожеж.
Едуард Сохончук
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
