Вірші про війну: поезія мужності, болю та незламної віри

НАМ ВИПАЛО НЕДОЛЕНЬКУ ПІЗНАТИ Живемо ми, живемо ми, панове, В буремний час, який для нас настав, Пішло від нас те щастя веселко́ве, Якому кожен двері відчиняв. Та чи верне́ воно до нас з роками? Чи небо мирне зо́рить будем ми? Чи зрадників не буде поміж нами? Чи ляже […]

ТРИВОГА, МОТЛОХ І МОЛИТВА Тривога знову в нас звучить, Звучить вже вко́тре й не вгаває, Бо вражий мотлох знов летить, І ціль собі вже вибирає. Та ні… Давно вже вибрав ціль, І ймення цілі – УКРАЇНА, Та не сконає р@schоцвіль, А з неньки постає руїна. Поставив ворог за […]

Пора - зима, Місяця лютого, Дня раннього четверга. З вікна бачу, Як у бік міського аеропорта, З неба впало не сонце, А ракета з кривавого кремля, Котру запустили гидотні москалі. Ніби й така далека відстань, І такий великий шлях, А хвилин зо десять, І вже помітно сяйво, Та […]

Усе це шоу маскарад Замінить жовтень листопад Завмерлі люди ввічність йдуть За ними інші заживуть Полки плаци герби паради Чиїсь звитяги чиїсь зради Безжально б‘ють війною гради Війни лунають канонади Тривожні темні наші ночі Чи ще відкриєм вранці очі Коли закінчиться війна Війна вкорочує життя Вона калічить і […]

Себе питаю я чому Ми знов вступаємо в війну Війна буденність і рутина В війні народжена людина Скажи мені чому війна Де мир лиш привидом зника Тече війни в крові ріка Зі свіжих ран вона стіка І якщо можеш поясни Чи нам чекати ще весни Якщо захочеш ризикни […]

ДОПОКИ БУДЕ СВІТ ТАКИМ СЛІПИМ Нема безпечних в Україні місць, Куди б сміття воро́же не дістало, І біль, і розпач, не́нависть і злість, І закордоння споглядать не перестало. Полтава, Запоріжжя, Київ, Львів… Атака за атакою усюди, Диктатор ще сильніше озвірів, І найстрашніше, що в нас гинуть люди. Херсон […]

"Мій сину-синочку, дубовий листочку, Не зріс ти у дуба, зламала війна..." Загиблим посвята Та їх матерям. Війна, наче коршун, у небо злетіла Та боляче б'є по нещасній землі, Іще одна мати горе зустріла, Ласкав вітер коси на сина чолі. Прощалася мати із тілом дитини, А вітер грав чубом, […]

Бабця Пішла бабця на війну, В дев‘яносто років, Бо втікли на чужину, Сім її онуків, І сини лягли на дно, Разом із зятями, Заховались під рядно: - Виручайте, мамо! І невістки і дочка, Десь по заграницям, А от діда вже нема, Вже немає Гриця. Був би Гриць, пішли […]

38/42 На кримінально низькій висоті, Зі швидкістю, що на межі безумства, Тумани намотавши на гвинти, Ми здійснюємо спробу самогубства. 38 кілометрів, найкоротший шлях до моря, Ну а потім 42, понад пляжами на схід. На фортецю Маріуполь, що не виринає з бою, У Азовський бастіон, ми тримаєм наш політ. […]

Памятка российскому солдату Умри солдат, умри державы ради, Ты слишком, друг, переоцениваешь жизнь, Из неё выдернись, как листик из тетради, Но обязательно сначала помолись. Когда лежишь ты раненый на поле, И знаешь точно, что тебя не заберут, Спокойно душу свою выпусти на волю, Лишь для молитвы задержись на […]

Бучанський вальс У Бучі розквітли черешні, По вітру летить білий цвіт. Стоять серед міста, сердешні, І їм співчуває весь світ. Ви весну таку пережили, Що гірша за тисячу зим. Та ворогу все ж не скорились, Хоч був він підступним і злим. Баланівка, Склозавод і Мельники, Ми твої, наш […]

Мертве місто Пітьма волога оповила мертве місто, Сумні шеренги безпорадних ліхтарів, Ще вчора сяючих бадьоро і вогнисто, Снопами світла із похилених голів. Німі стоять на перехрестях світлофори, Панує темрява на дні сліпих вітрин, Лиш в небі, часом, пролітають метеори, З далеких, космосу, небачених глибин. Буває, місяць визирає з-за […]