Сучасні вірші про війну: авторська поезія незламності

А МИ ЗАКІНЧИМОСЬ А ми закінчимось… ви знайте… Стає нас менше защораз, Орді шляхи не відкривайте, Бо ворог ближче кожен раз. А ми закінчимось, як літо, Ми тут закінчимось колись, Тут не одного з нас вже вбито… Не йдеш на поміч, то молись. А ми закінчимось… Це правда… […]

Коли в когось рот відкривається грошима, назвати І йдеться про сто тисяч, мов про великі гроші, Згадай, що є такі, хто без вітрила Пливе на фронт — туди, де смерть не мрія. Сто тисяч? То бери свою сраку в руки, Бо там не гроші — там пекельні муки. […]

Сосна звичайна - це величне хвойне дерево, Що є окрасою й легенями країв. Сизо – зелена хвоя особлива, Символ довговічності українських лісів. Вона вражає своєю висотою, сягаючи Угору метрів до сорока,та характерною червонувато – бурою корою, Що лущиться у верхній частині стовбура. Це дерево – справжній довгожитель; Її […]

У Діви-дружини – класичні Та стримані завжди квіти: Айстри й хризантеми, лілії, фіалки, А ще незабудки. І їм вона буде радіти! Бо завжди цінує порядок: Тому у дворі наш квітник – з лініями чіткими, Та стриманими кольорами – бачити завжди я звик. Айстри й маргаритки – то символ […]

У перший день літа — мов спалах картини, Де барви зелені й червоний вогонь. Природа шепоче: «Живи, Україно», А небо — у крилах залізних погонь. Чотириста сімдесят дев’ять примар, Шахеди над тишею несуть свій гнів. Та кожен наш ранок — то новий удар, Життя — це не тінь, […]

ВІЗЬМУ Я ТВОЮ ДУШІ НА ДОЛОНІ Візьму́ я тво́ю душу на долоні, Ти Ангелом злітаєш в Небеса, Ворожа куля доторкнулась скроні… Душа у тебе чиста, мов роса. Візьму́ я тво́ю душу на долоні, У ній – любов до рідної землі, Не стрінуть тебе рідні на пероні, Бо вбили […]

У кожного у житті свій шлях. Одному – піт та праця, Комусь занадто він важкий, А в іншого – зі смаком крові він. Та кожному потрібно йти. І зупинятись ти не смій! Не втрачай омріяних надій. Розкаяння лише тобі потрібне, На вчинок добрий, здатна не одна лише людина, […]

СКІЛЬКИ? Ворог спати не дає, Не дає нам жити, Скільки буде те сміття Світом колотити? Скільки буде литись кров Через ту сволоту? Я про це питаю знов Світову спільноту. Скільки будуть нас вбивать Клятії ординці? Скільки горя ще пізнать Мають українці? Скільки буде з болотів Ворог наступати? Скільки […]

Немов підготовка до весільних свят, конвалії в сукнях весільних стоять. На Гірці Червоній грають весілля, грають музики й святкове застілля. Немов наречені в очікуванні Червоної Гірки, чекають конвалії свята, весілля, святкового столу, з якого їм крикнуть голосно : "Гірко!" Запашними білими квітками цвіте, і завжди так цвіла. В […]

Є в світі різний брат, Не маючи фізичних вад. Живе у світі різний брат: Має зір, а він сліпий, Має слух, а він глухий, Голос є, а він німий. Якщо підводить брата зір- йому знайдеться поводир, Він проведе його повсюди. Йому розкаже про весь Мир. Як має слух, […]

Чи зможе колись людина, Що бачила жах війни? Здобути життя спокійне, Поринути в гарні сни? Чи вистачить завтра сили Почати нове життя?... Так, щоб усе було миле Крізь ніжне серцебиття? І точно не все так просто В цивільній душі пітьми. Словами поллють як воском. Не всі залишились людьми... […]

Так хочеться просто жити... Проснутись під небом мирним. Під лепіт дитячий щирий, Спокійні роки, не миті. Новин би страшних не чути, Могил не копати вирви. Так хочеться просто жити, Проснутись під небом мирним. Мені би не чути крики... Мені би на віки знати, Що мирно у всьому світі. […]