Сучасні вірші про війну: авторська поезія незламності

Калічать і вбивають на війні І воїв, і цивільних, і дітей... На що ж тут сподіваються вони Після усіх жахливих цих смертей!? Чому вони ворожу свою суть Не лише не приховують, натомість Так героїчно нам її несуть, Що масово прямують в невідомість? І думаю, що грішників таких Не […]

Дерева, як вихор, летять у вікні. Світанкове сонце їх бавить. А поїзд уперто дублює вхідні Сигнали звитяги і слави. День помину предків завжди навесні, Єднає він нашу увагу І шанс нам дає, і тобі, і мені, Їм виказать нашу повагу. І щирим бажанням, і вдячністю літ Принести їм […]

Дерева, як вихор, летять у вікні. Світанкове сонце їх бавить. А поїзд уперто дублює вхідні Сигнали звитяги і слави. День помину предків завжди навесні, Єднає він нашу увагу І шанс нам дає, і тобі, і мені, Їм виказать нашу повагу. І щирим бажанням, і вдячністю літ Принести їм […]

Звір прийшов зі Сходу, Рве кігтями землю. Ніч встає на нерви, Ранок мре від болю. Звір прийшов зі Сходу, Паща вся червона, І на іклах звіра, Висять людські грона. Знову це прокляття Прийшло в Україну, Гинуть сестри, браття, Гине люд невинний. Не нажереться знову, Не нап’ється крові. Кісткою […]

Кохання на роки, що витримало долю, Кохання через кілометри болю. Де кожен день життя у небо, Де кожен день молюсь за тебе. Ти на нулі стоїш, в очах суворість, Там у посадці ворог смерть несе, Він не пройде скрізь вас, бо буде горе. Твоя любов з моєю — […]

Обійми мене, друже, і дай закурити, Ти ж і сам помічаєш, як руки тремтять. У полоні, де землю так важко любити, Я не раз про життя почав забувать. Обійми ти мене, дай відчути обійми, Не повіриш, для мене це як благодать. Не холодний бетон на підлозі та прокляті […]

На ковадлі ночей розриваються темрява й тиша, Із горнила вогонь виливає на хмари багрянець. У холодних окопах злий вітер свій епос напише, І танцює на сталі кривавий, запеклий рум’янець. Я затисну у жмені гаряче, мов лава, коріння, Де прадавні ліси пам’ятають ходу громовиці. Крізь заржавлений час і глухе, […]

Маленькі тіні у холодних залах, Де тиша б’є у стіни, мов прибій. Їм мами колискових не співали — Їх заколисував кривавий бій. Дитячі очі просять допомоги, Вміщають біль — дорослим не піднять. А їхні чорні ночі — це тривоги, Де шепіт й шелест в розпачі кричать. Розносить вітер […]

Олешки Місто, де родився я, Місто, де земля цвіла. Місто, де цвіли думки, Місто, де любили ми. Херсон Місто на краю Дніпра, Місто, де навчався я. Місто, де любов зійшла, Місто, де дорослим став я. Доля Там, на березі сивого Дніпра, Два міста і моя доля одна. Як […]

Херсону Місто, яке не може вмерти, Місто, яке повинно жити. Місто, що встоїть від смерті, Місто де плачуть діти. Де світло і тьма зійшлися в двобою, Де асфальт щодня умивається кров’ю. Де тьма розважається, як на сафарі, Де смерть та безумство гуляють в парі. Зійшлися в двобої воля […]

Кочове плем'я російської біди, Б'є копитом смерті там, де живі ми. Залишивши землю, де попіл і зола, Розповзлася світом голодна орда. Випалені степи, отруєна вода, Сморід стоїть усюди, де пройшла вона. Гість прийшов непроханий туди, де все цвіло, Гість зневажений, зі сходу — як завжди було. Рать стала […]

Втрачаєм те, що втратили давно вже, І серце пропускає раптом мить. Пізнали те, чого й не знали б, мабуть, Якби цей ворог не прийшов нас вбить. Уже в руїнах все навколо спить, І погляду ніде вже зачепитись. А небо кожен день від бомб вищить, Снаряди, дрони — нині […]