Я знову втрачаю себе,
І контроль над собою.
Я знову не розумію, що я говорю.
Кажу, щось дивне незрозуміле для себе,
Від чого стає, мені не по собі.
Іноді хочеться просто промовчати.
Перестати говорити, і просто кричати.
Щоб нарешті почули, про, що я говорю.
Про мою тугу, про біль,
Про контроль над собою.
Але який сенс з того, що я говорю.
Все одно ніхто не відчує той біль,
Який я несу з собою.
Лямзіна Діана
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
