Голодомор

Голод йшов без дороги, без сліду.
Тінню спускався на кожне село.
Люди тримались за крихту надії.
Навіть, коли вже і сил не було.
Очі дітей – немов зорі в пітьмі.
Зникають тихо, залишаючі слід у душі.
Та пам'ять тримає їх навіки,
Щоб Ніхто Не Забув Ті Голодні Роки.
Валентина Харченко