ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Новинки    Дивно…

Дивно…

Я бачу кота: очі, ніс, рот звіддаля.
Насправді то біла троянда моя.
Видніється на дверях.

Уже місяць постукав до кімнати,
І сонечко зайшло до гаю.
Вітер тихо щось шепоче,
Тюль гойдає навкруги.

Вечір став на шлях,
Ледь видніється зоря.
Тут пусто, все помрякло,
Не чути дзвін солов'я.
<br>Тетяна Кунаш

Автор: 

Тетяна Кунаш

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]