Люди

– Люди –

Люди добрі схаменіться!
уже й нема моєї віри в людство,
усі зустрічні лицеміри й дурні,
для них довіра – тридцять срібняків.

Страшніше тільки люди у гріхах,
що обжираються, без голоду й устану
що возгордилися, своїм буттям,
що в страсті, сліпо слідують бажанням.

що гнівом, до красна беруться,
що заздрять, з причинами і без,
що ліняться, і навіть не красніють,
що за статки, душу продають.

Грішні усі, а спокутують провину,
свій гріх відпрацьовують сповна,
лиш ті, хто все зрозуміли,
в посмертії то янголи святі…
(Автор: Сильвестр Кривенко)
Сильвестр Кривенко