Сучасна лірика: чуттєва авторська поезія для душі

Знову Світу крізь сльози не бачу, Забиваюсь у сні, потім плачу… Бо на серці щемить біль жагучий - БУЧА!!! Ніби світло кругом посіріло, Опустились у відчаї крила, Тільки в сні можу ще політати: "Де ти, МАТИ!?" Ти давно вже на іншому Світі, Помолися до Бога, ми ж діти! […]

Просто люди лягли, задрімали… А на ранок вже більше не встали. "Де ми є, хто ми є!?",- запитали, Просто люди у сні спочивали. Налетіло смертельне вогнИще, Обірвалось життя…вітер свище… "Де ми є, хто ми є!?",- ще не взнали, Наче тіні по зламках кружляли. Все горить у пожежі, клекоче… […]

Ну, нарешті прийшла, засвітилась… Кольоровими квітами вкрилась... Зі смарагдів траву простелила; Зустрічаю Весну: ясну, милу. Промінь сонця привітно-ласкавий, Мене сяйвом своїм огортає... І пташки на гіллі звеселились, Березневим теплом вже зігрілись… Ох, Весна ти моя п'ятдесята, Не втомилась роки зустрічати, Бо ніколи душа не зів'яне, Нехай час зі […]

Ох свіча, моя свіча... Догорай аж до кінця. Ти спали всю мою тугу... Прийде диво, стане чудо! Біля образів світися, Хай душа злетить, як птиця! Спали весь сердечний біль, Шлях до успіху відкрий! Образ Пресвятої Діви,- Подаруй нам знову диво! ОновИться дух і тіло, Знову станемо щасливі! Ангели […]

Тримаю у руках я "Кобзаря"... До строків знов очима припадаю, Один рядочок, другий і сльоза... В очах моїх від смутку застигає. Нічого не змінилось, ні! Як і раніше біль скрізь пробирає, Втекли роки від юності мої… Не можу прочитати,- закриваю. Блукає український смуток: Від ляхів, московитів, всіх шакалів, […]

Ніжний цвіт краси, в променях Весни… Душу звесели, сонцем огорни! Відроди струну віри у Зорю… Пригадаю я молодість ясну. Дай мені краса жагу до життя! Хай шумить листва в зелені рясна… Білосніжний цвіт з синім в унісон, Заплелись вінком, кольоровим сном… У моїх очах барви всіх полів, Квітнуть […]

Є у людини одне бажання, Єдина мрія з зорі до рання!.. Злетіти вільно, крізь білі хмари, Парити в небі, та, крил немає. Щоб під ногами мелькали гори, Дуби дрімучі, широкополі… Трава зелена і синє море… Чого ще треба,- не мати горя! Єдина мрія, одне бажання!.. Де ж взяти […]

Проміння лагідно торкнулося лице, Мій Боже, дякую тобі за це! В руках парує ароматна кава... Світанок...майорить заграва… Дочка сховала носик в покривало, Втомилась від вечірньої забави. Я поцілую ніжно її в скроню: "Пора вставати, прокидайся, доню!" Мартин збиває знов із ніг, До корму черговий забіг. Птахів захоплива юрба […]

Все освітилось, ніч особлива! Іскрять зірки небесні. Ангели Божі віщають диво - Сьогодні ніч чудесна! СИН народився у Вифлеємі: Від ГОСПОДА СПАСИТЕЛЬ! Тепер у кожного, хто несе Світло - Є рятівник і покровитель! Гріх пропадає, вся тьма щезає, ХРИСТОС у славі вічній! Тепер душа смерті не знає, Бо […]

Мій друже, я завжди з тобою! Хоча не бачиш ти мене. Я подарую райдугу з грозою… Зігрію сонцем - усе зло мине! Я обійму вітрами надшвидкими… Полетимо далеко…земна вісь… Я Всесвіт - разом будемо щасливі, Я огорну тебе любов'ю скрізь! Куди б ти не ступив - зустрінеш друга, […]

Темна ніч завітала до хати, У долині сріблясті сніги… Виглядає дитя своє мати: "Синку мій, тільки ти не засни!" Йойкіт серця промчався крізь вітер, І пробив, наче меч ураган! Через поле несе місяць січень - Її поклик, рятунок від ран! Він відчує, не буде дрімати, Клич летить через […]

Ці милі ранки солов'їні… Вже просинаються ліси… Люблю природу України: Її поля, її гаї… Ця неповторна нотка шарму… Вона прадавня, від дідів. В часи безжалісного шторму - Зцілює душу від вогнів. Пшенична тиша колоситься По всіх околицях її… Злітає впевнено, як птиця… Душа Вкраїни по Землі… Усі світила […]