Сучасна лірика: чуттєва авторська поезія для душі

Як дивно… Відкрилось радісне прозріння… Як по-вселенському велінню: Космічний імпульс - жити час! Як бути!? Себе почути, зле забути, Відкинути сумні спокути, Не відставати, все на раз! Ти вільний… Свободи крила…ти всесильний! Несамовито-божевільний! Бо ти відчуєш - маєш шанс! Що треба? Над головою світле небо, Вся наполегливість від […]

Десь за лісом вже зірка палає, День минає… Спокій тихо мандрує з вітрами, За полями… Ледве чути здаля залізницю І дзвіницю… Тсс…не плач, засинай дитинча: Час…пора… Пригорнися до мами в обійми, Рости сильний! Хай Господь у житті збереже! Проведе… Тільки зараз не плач, ти поспи, Підрости… Невідомість попереду […]

Зі снігом дощ, такий прогноз погоди. Пориви вітру, шквали, ураган … Сховались люди у плащі -  негода, Сльози Небес, понаднормовий план… Жбурляє опади вселенське царство, Все мряка поливає навкруги… Але з-за хмар світліє, буде ясно! Туманна сирість…та, Весна в душі! Спішать авто, шосе полите рясно, Промоклі вулиці…прощається Зима! […]

Цей нинішній день настав літній… В яскравих нарядах все квітне… Прокинулась я ще під рання, Дарую у Всесвіт вітання! Я хочу бажання здійснити, Я дякую Богу за квіти... За те, що я тут і що мрію… За те, що ВІН дав мені крила! Що я дочекалася літа… Що […]

Щаслива мить - коли нема чим дихать! Навколо ейфорія від життя… Народження дитини - вічна втіха, Не просто так пройде твоє буття… Є щастя у великих злетах, Коли бар'єри подолав… Поставив ціль, промчав тенета І присмак мрії скуштував… Коли читаєш лист кохання… По тілу дробу холодок… Миттєвості Весни […]

Небо над Фюрстенвальде… Яка таємниця в тобі?.. Закрилося сонце зрання І хмари нависли важкі… Там думи людські позбирались І сірістю вдерлися в Вись… Так спішно позалишали Нездійснені мрії чиїсь… Та простір невпинно вирує, Проллється дощем з самих хмар! Знов думка людська помандрує - У подорож вічності чар… Осяяний […]

Там ніжні лілії з безодні проростають… Крізь морок ночі так красою манять… Роса ранкова…і туманне полотно… Вселенська тиша… промінь…розцвіло… Я над водою з квітів нахилюся, Уважно у зображення вдивлюся, Хай віддзеркалиться увесь мій біль, печаль… Нехай сповзе з душі сумна вуаль. Мене накрила легкість, невагомість… Наче не я […]

На Паску зло в забуте відійде, Покине кадебіст всю драну рать! Усе пісками вітер замете: Всі лиха скоєні, різні печать. Він втік в тайгу, шамани дають лад, Так хочуть фюрера із пекла відтягти! Але вже час, покинув його фарт! Пора платити - кличуть із пітьми! А поки що […]

По-новому складу своє життя… Цеглину до цеглинки прикладаю. Нехай засвітиться з Небес Зоря! До неї свої руки простягаю. Усі складні обставини буття - Перекладу на вітер, хай звітриться! Вдихну на повні груди я… Моє життя…а може все це сниться... Чергова віха - людство у тривозі, Черговий вибір: так […]

Хіба ж ви заповідь забули, матері?! Чого своїх синів ви понавчали?! Прості слова: не вбий і не вкради… Хіба ж ви вічну книгу не читали?! Чомусь так трапилось, що русинська душа: Застигла, зачерствіла, заніміла… І не стікає з кутика сльоза… Від звістки, що немає сина… Хіба російський, православний […]

Вона не бачила нічого, Нікого вже не чула, Просила лише смерті в Бога! Як кадр життя минуло. Оскаженілі недолюди Себе вже не тримали, Стогнали діти, крики всюди В околицях лунали. А її тіло, наче рана, Як місиво кроваве. Від жаху коси вже не рвала, А час все не […]

Для чого даний інтелект людині!? Щоби вбивати, нищити усе!? У нас є цінності, ми не тупі тварини! Пройшло століття, знову теж саМЕ… Дали прекрасне, тіла насолоду… Людино! Ти прообраз від Творця! Життя чудесне, тож тримай нагоду, То Божий задум - вічний цикл буття. Прогрес людський вирує на планеті, […]