На протязі стояти,я втомилась
Де ті ветри здувають радість всю
І навіть як що знову помилилась,
Я знов зігрію подихом весну.
Надіі,мріі то є дар небесний,
І їх мені відсипано сповна.
Я вже тебе чекаю весне!
Бо знаю,я і є весна!
Рада Жизни
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
