ОБЛИЧЧЯ ВІЙНИ
( Заслуженому художникові України Василю Красьосі з нагоди відкриття виставки «ОБЛИЧЧЯ ВІЙНИ»)
Мов образи́, поло́тна на стіні,
Важке буремне наше сьогодення,
Що опинилось у страшній війні…
«Війни́ обличчя», – цим картинам ймення.
Про біль нестерпний кожне полотно,
Про час страшний, в якому опинились,
Кроваве на них бачимо рядно,
Вся Україна, яка кров’ю вмилась.
Поло́тна промовляють зі стіни́,
Ридають з нами, плачуть і голосять
Про всі діяння вбивці-сатани,
Закінчити війну так щиро просять.
У кожному обличчі біль і страх,
Любов до України незбагненна,
Ненависть до орди у тих очах,
Бо Україна – це земля священна.
«Ми не пробачим, – чується з картин,
Ми не забудем цю війну ніколи,
Не забере з собою часу плин…
А йдуть у Вічність журавлі й соколи.
Знущання, і тортури, й вишиття,
Кровавеє життя й суцільна рана.
Це – забрані ординями життя
Та житиме Вкраїна нездоланна.
17.09.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 994334
