Вони дивляться – і шепочуть із-за спин,
Мов гріх у наших очах один.
Та хіба кохання – це сором чи страх?
Коли я тону у твоїх руках.
Я знаю: не можна не слід,
Та серце не слухає світ.
Бо в ньому є ти, мов вогонь нічний,
Що світить мені у пітьмі земній
silence_speaks_ua
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
