Сучасні патріотичні вірші: авторська поезія про Україну

Як я живу ? Не всі це зрозуміють, Як переношу в серці я печаль, Та часто я про небо боже мрію Туди я хочу, але ще не час в цю даль. Господь наш нас на землю посилає. Душі дарує тіло Він земне І місія в житті на нас […]

Напевно так… Їм все це непотрібно. Не треба щоби піднялись з колін. Щоб розквітала Україна вільно. Запитують … А що дасте в замін ? А що їм дати ? Гори чи долини, Чи волю що по жилах в нас тече ? Незламний дух вкраїнського народу? Співуче слово ? […]

Коли нічка тихенько Підступає до хати, Колискову співає Усім дітям свою, У молитві низенько Схиляючись мати, Щоб ще раз пом’янути тих, Хто поліг у бою. Той, хто Ангелом Світла Піднявся у небо, Той, хто кров’ю своєю В чистім полі стікав, У бою він поліг, Україно, за тебе. Щоби […]

Яким мечем тебе убили й безжально груди розтяли ? Яким мечем тебе губили ці ненависні вороги? Відважний сину України ти став на захисті доріг, Собою захистив родини і кожний батьківський поріг. Щоб лихо не ввійшло у хати … В ці рідні стіни де колись співала колискові мати… Мій […]

І знов квітневий день уже погас І засвітились зорі вечорові. Тільки би мирним став для усіх нас, Зітканий із добра, тепла й любові. Та й нічка щоби тихою була, Співав лиш соловейко на калині, А пісенька його щоби змогла Спокійний сон дати кожній дитині. Із сонцем щоби ранок […]

Плаче квітень, плаче квітень, Гинуть українські діти, Дощові краплини-сльози Все стікають по листочках І берізок, і вербичок, Ніби по дитячих личках, По траві також побігли. Скільки ж бо осиротілих Діточок у краї нашім "Завдяки" проклятій раші. Але мати-Україна У біді їх не покине, Потурбується про діток, Дасть усе […]

Скоро свята вже Великодні. Що принесуть вони сьогодні Чи спокій в кожну хату й мир, А може зовсім навпаки. Ще десь ракета прилетіла, Біди та лиха наробила, Хтось ранений, а хтось загинув, Хтось втратив донечку чи сина. Хтось у полоні кілька років, А рідні втратили вже спокій, Бо […]

І сонця не буде нам видно, І зорі погаснуть в ночі, Допоки російськоє бидло Ще повзатиме по землі. Хороших катів не буває, Вся нація їхня в крові. Руйнує, грабує, вбиває, Всім брешучи: - Ето они!! Не має в нас більше роботи Ніж тупо вбивати себе. Що в світі […]

Що синочку можу я сказати, Як тобі рідненький пояснити, Що не маю сил я смерть прогнати, Щоб ти міг ще трішечки пожити. Що десь є зомбіровані люди Для яких ти страшний ворог вже. Хай тобі лише дванадцять буде, Їм на жаль не зрозуміти це. Але десь у пеклі […]

В той день коли мене не стане На небі сонечко зійде. Воно світитиме над вами Та не в моєму світі вже. Хмаринка дощиком прольється, Тепленьким дощиком на всіх. І хтось комусь там посміхнеться, Та не побачу я вже їх. Поплачуть люди та забудуть, Повернуться до своїх справ. І […]

«Мріяти варто, та варто й зважати – Мрії збуваються, часом не так. Я мріяв про інше, хотів відкривати Світ за кордоном, без болю й атак. Закохався у Британію, в небо, у вітер, У її простоту і зелені поля. Та час не чекає, війна палить квіти, І мрія моя […]

Вкраїно моя, ти – пісня жива, Що лине крізь ночі, крізь бурі й століття. Де соняхи тягнуться в небо, мов свічі, Де вітер степів – то свободи слова. Соловейко співає не просто так – Його голос, мов кров, що палає у жилах. Він не знає страху, не знає […]